За показником частки електромобілів на ринку Ісландія поступається лише Норвегії. У першій половині минулого року 8 із 10 зареєстрованих приватних авто мали можливість підзарядки від мережі, а на повністю електричні автомобілі до кінця року припадало 75 % нових зареєстрованих транспортних засобів. Водночас більшість європейських країн відтіснені на задній план, адже не досягають навіть показника у 20 %. Успіх Ісландії можна пояснити ініціативами уряду, як-от зменшенням податків на безвуглецеві транспортні засоби й скасуванням ПДВ на електромобілі. Завдяки добре розвиненій мережі відновлюваної електроенергетики й потужній інфраструктурі швидких зарядних станцій перехід на транспорт без викидів відбувається напрочуд легко.
Ісландці швидко позбулися свого початкового скептицизму щодо безпеки й функціональності електромобілів із появою нових моделей і зростанням рівня задоволення користувачів. Для подолання найбільшої перешкоди — нестачі пунктів заряджання та паркувальних майданчиків — муніципальні органи об’єдналися з найбільшим у країні постачальником зеленої енергії та побудували локальні зарядні станції для спільного використання сусідами.
Електромобільна революція в країні несе в собі багато переваг, адже майже вся енергія в Ісландії за рідкісними винятками виробляється з відновлюваних джерел. Це дозволяє стримувати стрибки цін, з якими стикається решта Європи, і загалом досягти повної самозабезпеченості. Амбіційне прагнення Ісландії забезпечити вуглецеву нейтральність до 2040 року змушує країну стимулювати впровадження екологічно чистих рішень і перехід на нову модель транспорту.
Проте важливо пам’ятати, що становище Ісландії є унікальним: порівняно з більшістю європейських країн тут набагато менше як зареєстрованих транспортних засобів, так і інфраструктури. Справжнім викликом для Європи стане розроблення гнучких правил і вирішення проблем на кшталт дальності пробігу на одному заряді з одночасним намаганням переконати споживачів прийняти нові технології.